Битва за виплати — чому військові вимушені виборювати обіцяне в судах

Під час останньої прес-конференції президент Зеленський уперше з початку війни озвучив цифри загиблих серед військових починаючи з 24 лютого 2022 року. За його словами, в Україні загинули 31 тис. військових. Скільки ще людей дістали поранення — залишилося державною таємницею. Безумовно, життя та здоров'я кожного нашого воїна – безцінне. Але оскільки компенсації за поранення та загибель все ж таки передбачені, Новини.LIVE вирішили розібратися, чи виконує держава свій обов'язок перед бійцями та їхніми сім'ями у повному обсязі та з якими складнощами стикаються військові у питаннях виплат.

Сума компенсацій для сімей військових сягнула приблизно 465 млрд грн

Заява президента Володимира Зеленського про кількість загиблих очікувано викликала великі дискусії. Порахувати точний об'єм коштів, який належить виплатити сім'ям воїнів, які віддали своє життя на службі батьківщині, практично неможливо. Тому що важливо враховувати обставини загибелі військового. Якщо він загинув у бойових діях на фронті, його рідні мають право на виплату у розмірі 15 млн грн. Якщо військовий загинув у період проходження військової служби, але не в бойових діях, то обсяг компенсації буде меншим. 

Проте вже зрозуміло, що навантаження на бюджет буде велике. Навіть за грубими підрахунками, якщо взяти до уваги, що основна цифра втрат серед військовослужбовців відбувається при виконанні бойових завдань безпосередньо поблизу лінії фронту, то сума, що підлягає виплаті, виходячи із втрат, озвучених президентом, вже становить приблизно 465 млрд грн, або чверть доходів бюджету на 2024 рік. 

Аби оптимізувати навантаження на бюджет, ще у лютому минулого року МВС та Міноборони затвердили нові поетапні порядки виплат. Згідно з ними на першому етапі виплачується тільки п'ята частина від усієї суми, а залишок – щомісяця, частинами протягом 40 наступних місяців. Іншими словами, майже 3 млн грн одразу, а решта — по 300 тис. щомісяця. Сам цей факт вже може свідчити про брак коштів для забезпечення виплат усім і одразу. Тому цілком імовірно, що навіть коли війна закінчиться, виплати сім'ям розтягнуться ще на кілька років.

Процедура оформлення допомоги пов'язана з труднощами

Крім того, як кажуть юристи, процедура оформлення компенсації близьким загиблих військовослужбовців пов'язана із труднощами. А іноді родичам загиблих доводиться за неї навіть судитися. У судовому реєстрі вже зараз можна знайти нові справи, коли через ті чи інші причини родичам відмовляють у виплатах. 

Наприклад, як йдеться у рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року, дочка воїна, який загинув у середині 2023 року внаслідок поранення, вже понад пів року намагається довести своє право на отримання виплати. Згідно з текстом рішення, смерть воїна була підтверджена актами Східного територіального управління Національної гвардії України, але командир військової частини через кілька днів після смерті бійця з якихось причин виключив людину зі списку загиблих, унаслідок несумісного із життям поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини у період дії воєнного стану. На підставі чого було отримано відмову у виплатах. 

Такі справи, за словами юристів, теж присутні, але кожен подібний кейс індивідуальний і їх не можна узагальнювати.

Натомість як розповідає Новини.LIVE адвокат з напрямку кадрових силовиків ЮК "Мережа права" Андрій Кириленко, щодо отримання коштів сім'ями загиблих військовослужбовців — практика показала кілька блоків правових проблем.

"Перший — це цивільні дружини. Щоб отримати разову грошову допомогу у разі загибелі військовослужбовця необхідно через суд довести факт спільного проживання у цивільному шлюбі. Другий — на отримання одноразової грошової допомоги може претендувати дуже вузьке коло осіб. Так, наприклад, такого права позбавлені повнолітні діти загиблого військовослужбовця", — каже Новини.LIVE Кириленко.

Те саме стосується сестер та братів. Як випливає з рішення Запорізького окружного суду, навіть якщо вони є єдиними родичами загиблого, отримати право на виплати можуть, лише якщо офіційно перебували на утриманні останнього.

Водночас нерідко військові частини самі займаються оформленням усіх необхідних документів для виплат сім'ям загиблих. У такому разі процедура для родичів значно спрощується.

"Нам у цьому питанні дуже допомагала військова частина, де служив мій чоловік. Вона займалася цим процесом. Вони нам надали список документів, ми його зібрали, відправили, а вони вже оформляли все. Тому для нас цей процес був полегшений", — сказала Новини.Live дружина бойового медика полку "Азов" Олексія Мазура Ілона. За її словами, частину суми вона із сім'єю вже отримала, залишок тепер виплачують дрібними частинами щомісяця.

За "бойовими" — до суду

Водночас, як розповіли Новини. LIVE в адвокатському об'єднанні "Бачинський та партнери", самі військові також часто звертаються до юристів за правовою допомогою.

"До нас звертаються з різних причин. Хтось за допомогою в отриманні виплат після поранення або "бойових". Є також ті, хто потребує допомоги в оформленні посмертних, наприклад, перебуває в жалобі та бажає, щоб цим питанням займалися інші", — відповіли Новини. LIVE в адвокатському об'єднанні Бачинський та партнери. При цьому на запитання, чи є в їхній практиці випадки, де порушуються права військових із боку держави, відповіли коротко і без деталей. "Є різні випадки", — відповіли нам.

Нагадаємо, згідно з постановою Кабміну від 28.02.2022 № 168, військовослужбовцям та правоохоронцям, які беруть участь у бойових діях або виконують бойові чи спеціальні завдання, у період воєнного стану має щомісячно виплачуватись додаткова винагорода у розмірі до 100 тис. грн.

Саме "бойові", а також виплати після поранень сьогодні є "болючим" питанням для багатьох.

"Звернення військових чи членів їхніх сімей за допомогою в отриманні грошового забезпечення зараз масові. У нас зараз безліч таких справ по всіх регіонах у країні. Це звернення щодо так званих "бойових виплат", а також через проблеми з отриманням гарантованих державою коштів після отримання поранення", — сказав Новини.LIVE Кириленко.

За його словами, дуже багато випадків, коли військовий отримав поранення на фронті, але через недбалість лікарів чи командирів військової частини нічого не отримує. У таких випадках юристам доводиться в суді доводити, що це є незаконним і домагатися повернення виплат.

При цьому, як зазначають його колеги з адвокатського об'єднання "Актум", іноді такі справи можуть вирішитись за 3 дні, а є такі, які тягнуться вже понад рік.

"Іноді справи стосуються цілих підрозділів щодо отримання бойових виплат", — зазначають в об'єднанні "Актум".

Чому відмовляють у виплатах

Причини такого стану справ за словами юристів залежать від конкретного виду виплат.

"Дуже часто свою роль відіграє людський фактор і відсутність злагодженості в обміні інформації", — каже Кириленко.

Зокрема, це стосується відповідальних у військових частинах, які можуть не надати інформацію про виплати або спотворити її. Зустрічаються, за його словами, також навмисні діяння посадових осіб, але це особисті за складом кейси, які не можна узагальнювати.

При цьому, як розповідають адвокати Центру надання методичної допомоги та координації волонтерського руху адвокатів з правового захисту військовослужбовців при НААУ, у суді не завжди вдається досягти справедливості. За даними НААУ, причин з яких суди відмовляють у задоволенні подібних позовів, також кілька. Але основна — ненадання доказів безпосередньої участі у бойових діях.

"Ми зіткнулися з проблемою, коли на наш адвокатський запит військові частини не надають докази, обґрунтовуючи це наявністю в документах інформації з обмеженим доступом. У таких випадках при зверненні до суду ми надаємо клопотання про витребування доказів. Але, порушуючи принцип офіційного з'ясування всіх обставин, суди або не задовольняють таке клопотання, або виносять рішення, незважаючи на те, що витребувані документи не надаються", — зазначають у Центрі.

Загалом, як кажуть адвокати, з початку війни таких справ, які потрапили до суду, вже налічується близько 5 тис., але навіть ннзважаючи на це, єдиної судової практики ще не з'явилось. Тому результат тієї чи іншої справи цілком залежить від обставин, а також якості та повноти документів, які подаються до суду.